вторник, 2 июня 2015 г.

Виставка вишиванок та українського одягу

Довго  я збиралася поділитися враженнями та фотографіями з проекту "Вікна" (який проходив у Мистецькому Арсеналі), де було представлено чимало старовинного українського одягу та вишиванок. Виставка проходила - страшно сказати - ще у березні. Але я, наклацавши купу фотографій, ніяк не могла вибрати найцікавіше-найгарніше (бо все гарне!) щоб показати. А потім зарилася у книжки з історії одягу та свої скромні праці (колись цікавилася походженням українського одягу, вишивок і орнаментів) - щоб освіжити в пам"яті назви і терміни. Та от наприкінці травня схаменулася, що вже досить тягнути когось там за хвіст (бо я ж не дисертацію збираюсь писати), а час вже опублікувати хоча б частину цього вишиванкового скарбу.
Так от, трохи про саму виставку. На ній були представлені великі фотографії вікон будинків з різних селищ України (звідси і назва проекту) та український народний одяг кінця ХІХ - початку ХХ століття (з музейних збірок), крім того, відбулася велика культурна програма - лекції з історії, виступи фольклорних колективів.
Одягу було дуже багато - десь близько ста повністю укомплектованих костюмів. Якщо дивитися кількісно по регіонах, то більша частина одягу - з Полтавщини і Середньої Наддніпрянщини, трохи - із Західної України (Поділля, Гуцульщина, Буковина, Закарпаття), зовсім не було Волині, Полісся, Півдня та Слобожанщини. Розпочати фотозвіт вирішила із західноукраїнського одягу (бо його було менше, тож можна вивісити все, а от наддніпрянський одяг доведеться показувати вибірково). Вибачаюся за якість фото - довелося фотографувати як є, з людьми у кадрі, бо інакше мені довелося б там ночувати :) До того ж, мабуть на радощах від такої краси, забула сфотографувати таблички, де вказувався регіон походження одягу, тому орієнтуюся на свою пам"ять (трохи діряву нині) та ті особливості одягу, за якими можна впізнати їхнє походження. До фото додається трохи моїх коментарів "телеграфним текстом" :)

Ось така парочка з Гуцульщини (гірські райони Івано-Франківської та Чернівецької областей). Характерні деталі елемени одягу - сорочки з рясною різнокольоровою вишивкою (якось читала про те, що кольори та орнаменти були своїми у кожному селі, то ж за вишиванкою можна було дізнатися, з якого села родом людина), вовняні кептарі, оздоблені вовняними нитками та шкірою, широкі та яскраві ткані пояси, жіночий поясний незшитий одяг - дві ткані з вовняних ниток запаски, які одягалися ззаду і спереду. Дуже цікава техніка вишивки - це не хрестики, а щось на зразок занизування або килимової техніки (вишивка трохи об"ємна, опукла).
У гуцульському вбранні можно спостерігати багато архаїчних рис - незшитість жіночого поясного одягу, простий крій, відсутність фабричних тканини.






Також одяг з Гуцульщини. Червоний верхній одяг - суконний сердак, прикрашений вишивкою, вовняними шнурками та китичками. Взуття - шкіряні постоли. І гарний аксесуар - шкіряна сумка-тайстра з металевими заклепками. У жіночому костюмі бачимо дещо іншу вишивку на сорочці, хоча загальний принцип той самий - різнобарвність та геометричний абстрактний орнамент, гарно прикрашені постоли, вовняні довгі шкарпетки з вишивкою і ткану торбинку через плече.





Одяг Опілля (низовинна частина Львівської області). Дуже своєрідний, не схожий на одяг інших областей. Характерні риси: сорочка з різнокольоровою вишивкою (рослинний геометризований орнамент, техніка вишивки схожа на гладь), смугаста спідниця-шорц, полотняна вишита безрукавка, вишитий фартух-запаска, головний убір - бавниця (тканий обруч) з вишитою хусткою. У другому костюмі чорний верхній одяг - вишитий короткий кабат з сукна. І характерна майже для всіх українських регіонів прикраса - коралі.






Жіночий одяг Покуття (маленька етнографічна область приблизно між Гуцульщиною і Буковиною, займає частину Івано-Франківської області). Вбрання схоже на гуцульське, та є певні особливості - червоно-вишнева гамма вишивки (цікава техніка - візерунок ніби викладений вишитим "шнурочком"), поясний одяг (опинка, обгортка) складався з одного шматка тканини, на якому робили складочки (схожі на плісировку), її кінці підтикали за пояс. Фартух-запаску теж робили у складочку. Носили два пояси - широкий і зверху на ньому вузький (крайка). На голові - давній убір заміжньої жінки - намітка з вишитими кінцями. Кептар та постоли подібні до гуцульських. Не показали, на жаль, прикрас - а в цьому регіоні їх носили багато.




Одяг Поділля (Тернопільська, Хмельницька і Вінницька області). Тут спостерігаємо переважання в одязі чорного кольору, зокрема у вишивці сорочок (наприклад, у знаменитих борщівських вишиванках з Тернопільщини  - ось вони на фото). За легендою, чорна вишивка з"явилася тоді, коли жінки Поділля, оплакуючи полеглих чоловіків (бо ж Поділля постійно потерпало від набігів татарів та воєн) почали вишивати сорочки чоними нитками, та ще й заприсягнулися, що будуть вишивати так протягом семи поколінь. Густа темна вишивка трохи розбавлена іншими кольорами, "золотою" ниткою та блискітками. У вишивці можна розрізнити кілька технік - колодочки, низь, килимове вишивання, "кучерявий" шов. Як поясний одяг носили обгортку (довгий і широкий відріз темної тканини) і ткані "килимові" запаски. Дуже оригінальний дівочий головний убір (перше вбрання) - щось на зразок шапочки, оздобленої шиттям, штучними квітами, стрічками і бісером.








Чоловічий одяг Поділля, звичайно, скромніший - білі вузькі штани, довга сорочка (гарно вишита), широкий пояс і капелюх.



А ось і кілька різновидів закарпатського вбрання. Одяг з маленького етнографічного району Бойківщина (західна частина українських Карпат, займав по частині від Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей) відрізнявся досить скромним декором - неширокі вишиті смужки на сорочці - з геометричним орнаментом, однотонна полотняна спідниця, фартух у складочку і "скляне" намисто.



У тих місцинах на Закарпатті, де проживали представники багатьох національностей, одяг увібрав у себе риси кількох культур. Вбрання там має риси і українські, і угорські, і словацькі. Одяг яскраво декорований - багато різнокольорової вишивки з рослинними мотивами на сорочці, спідниці, фартуху, ткані пояси, "скляне" намисто. Чоловічий одяг складався з дуже широких штанів та короткої сорочки.









Одяг Буковини (Чернівецька область) частково схожий на гуцульський, та має ряд своїх особливих рис. Вишивка була різнокольоровою і яскравою, з багатьма варіантами орнаментів і вишивальних технік. Також була поширена вишивка сорочок бісером (але на виставці таких не було). Поясний одяг - горботка з одного шматка тканини. Хутряна безрукавка - цурканка - була довшою, ніж кептар у гуцулів. На шиї видно бісерну прикрасу - силянку (перше вбрання). На голові носили давній головний убір - білу намітку з вишивкою (друге вбрання). Доповнює одяг ткана торбинка - дзьобанка (друге вбрання).














У наступному "випуску" буде Наддніпрянщина, тільки я ще не вирішила, яка саме частина :) 

4 комментария:

  1. дуже пізнавально! спасибі!

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Будь ласка :) Рада, що замітки вийшли пізнавальними ))

      Удалить
  2. Катрусю, дякую за такий мега-пізнавальний текст! Можна я посилання на нього додам у наступний дайджест?
    Чекаємо на наступні випуски :)

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Тонечко, будь-ласка! ))) Приємно, що ця добірка цікава для тебе )) Звичайно, можна давати і посилання, і взагалі користуватися :)
      Ой, як важко вибрати для наступного випуску! Такі гарні полтавські сорочки - і білим по білому, і червона вишивка, і блакитна, і чорна, і коричнева... Очі розбігаються! А ще на черзі квіточки ботсадівські ))) Зовсім потонула у фотографіях )))

      Удалить