Бісерна виставка

Є у нас у Києві Центр української культури і мистецтва - досить молодий виставковий зал, значною мірою орієнтований на виставки різноманітного хендмейду, виробів народних майстрів. Зокрема, там регулярно відбувалися експозиції ялинкових прикрас ручної роботи, виробів, плетених гачком та спицями, різноманітних вишивок. І от на початку березня там відкрилася виставка (яка відбувається щорічно), присвячена бісеру в усіх його проявах :) Тобто в експозиції представлені різноманітні прикраси, вишиванки з бісером, вишиті бісером картини та ікони, сумочки та інші аксесуари - твори майстринь з різних куточків України... Цього разу я нарешті наважилася взяти участь у цій виставці зі своїми прикрасами, і мабуть, від хвилювання, забула одразу тут похвалитися цією подією :) Щоправда, експозиція триватиме ще тиждень, тож я не дуже запізнилася )) 
На фото - мої прикраси на виставці (частину з них я ще тут не показувала, тож "далі буде") і трохи інших робіт (фотографувати було важко через численні скляні вітрини та штучне освітлення, вдалих фото зовсім мало).

Фестиваль писанок

З кінця квітня до 10 травня на Софіївській площі в Києві проходив Всеукраїнський фестиваль писанок. На ньому були представлені як традиційні маленькі писанки, які компонували у різноманітні композиції або просто розвішували на полотні, натягнутому на раму, так і великі писанки, на яких художники і аматори створювали мальовничі композицій у різних стилях. Ми встигли на фестиваль у останній день проведення, багато писанок встигли сфотографувати (хоча це мала частина від загальної кількості, але фіксувала тільки те, що подобалося або щось незвичайне). А деякі писанки взагалі довелося знімати з 3-4-х боків завдяки складним композиціям малюнків. Тільки днями перебрала, нарешті, всі фото і ледве змогла вибрати, що показати - бо ж хочеться поділитися всім розмаїттям яскравого свята :) Також багато писанок можна побачити в блозі у Тоні, а деякі у нас повторюются, бо дуже гарні )) Набирайтеся терпіння, далі буде чимало фотографій :)

Трохи загального вигляду. Софія Київська, Хмельницький і писанки. Пощастило, що людей було відносно мало

Композиції з маленьких писанок

Виставка вишиванок та українського одягу - 2

Чомусь влітку зовсім ліньки писати, хоча вже стільки всього назбиралося щоб показати - і прикрас (нових і старих), і фотографій... Треба цю "чергу" поступово розгрібати :)
Давно обіцяла показати продовження фоторозповіді з виставки вишиванок, тож сьогодні  - чергова порція наших прекрасних вишивок. У попередньому "випуску" були вишиванки із Західної України, Закарпаття та Поділля, а зараз буде Середня Наддніпрянщина, а точніше - Київщина, Чернігівщина і Черкащина. Полтавських вишиванок і одягу було стільки, що їх доведеться показувати окремим блоком, до того ж вибірково.
Одяг цих областей багато в чому подібний і має чимало спільних рис. Як поясний одяг носили ткані плахти (малюнок і колір могли відрізнятися в залежності від регіону) і спідниці з фабричних тканин. Плахта вважається більш давнім видом одягу - це незшитий шматок тканини, який згинали (не навпіл, а так, щоб одні куточки були вище протилежних) і обгортали навколо стану так. що спереду залишався ніби розріз, який прикривали фартухом-запаскою. Спідниці - то вже "модне віяння" з міста, яке поширилося з появою недорогих тканин фабричного виробництва. Спідниці могли бути однотонними з нашитими стрічками або квітчастими. Запаски (фартухи) також варіювалися - були ткані (ошатний варіант - із золотою ниткою) та вишиті. Верхній одяг на сорочку - корсетка (керсетка) - довга безрукавка з тканини.. В залежності від регіону мінялася довжина, колір і крій. Наприклад, однією з особливостей крою була кількість "вусів" - складок, які ззаду йшли від поясу. На голові носила очіпки та квітчасті хустки. ПІдперізувалися тканим поясом-крайкою. Популярною прикрасою були "коралі", за якими можна було визначити добробут родини - коштували вони недешево.
А от у вишиванках було дивовижне розмаїття візерунків і вишивальних технік навіть в межах однієї області. Найпопулярнішими кольорами у вишивці Київщини, Чернігівщини і Черкащини були червоний, чорний і білий, а також поєднання червоного і чорного. Орнаменти - як старовинні геометричні, так і більш нові - округлі рослинні, і зовсім модні - "брокарівські": стилізовані рослинні (дуже часто - з трояндами, виноградом), які вишивальниці перемальовували з листівок і журналів. Саме "брокарівські" орнаменти вишивали хрестиком, інші орнаменти вишивали занизуванням, настилуванням, мережкою, виколюванням і багатьма іншими способами.

Київщина

Типовий "брокарівський" орнамент у поєднанні зі складною мережкою

Чернігівщина

Дуже рідкісний екземпляр одягу - сукня-сарафан, одягнена на вишиванку. Зовсім нетиповий одяг, який, можливо, є або впливом міської моди або прикордоння (прийшов з Білорусі або Росії)

 Черкащина

Виставка вишиванок та українського одягу

Довго  я збиралася поділитися враженнями та фотографіями з проекту "Вікна" (який проходив у Мистецькому Арсеналі), де було представлено чимало старовинного українського одягу та вишиванок. Виставка проходила - страшно сказати - ще у березні. Але я, наклацавши купу фотографій, ніяк не могла вибрати найцікавіше-найгарніше (бо все гарне!) щоб показати. А потім зарилася у книжки з історії одягу та свої скромні праці (колись цікавилася походженням українського одягу, вишивок і орнаментів) - щоб освіжити в пам"яті назви і терміни. Та от наприкінці травня схаменулася, що вже досить тягнути когось там за хвіст (бо я ж не дисертацію збираюсь писати), а час вже опублікувати хоча б частину цього вишиванкового скарбу.
Так от, трохи про саму виставку. На ній були представлені великі фотографії вікон будинків з різних селищ України (звідси і назва проекту) та український народний одяг кінця ХІХ - початку ХХ століття (з музейних збірок), крім того, відбулася велика культурна програма - лекції з історії, виступи фольклорних колективів.
Одягу було дуже багато - десь близько ста повністю укомплектованих костюмів. Якщо дивитися кількісно по регіонах, то більша частина одягу - з Полтавщини і Середньої Наддніпрянщини, трохи - із Західної України (Поділля, Гуцульщина, Буковина, Закарпаття), зовсім не було Волині, Полісся, Півдня та Слобожанщини. Розпочати фотозвіт вирішила із західноукраїнського одягу (бо його було менше, тож можна вивісити все, а от наддніпрянський одяг доведеться показувати вибірково). Вибачаюся за якість фото - довелося фотографувати як є, з людьми у кадрі, бо інакше мені довелося б там ночувати :) До того ж, мабуть на радощах від такої краси, забула сфотографувати таблички, де вказувався регіон походження одягу, тому орієнтуюся на свою пам"ять (трохи діряву нині) та ті особливості одягу, за якими можна впізнати їхнє походження. До фото додається трохи моїх коментарів "телеграфним текстом" :)

Ось така парочка з Гуцульщини (гірські райони Івано-Франківської та Чернівецької областей). Характерні деталі елемени одягу - сорочки з рясною різнокольоровою вишивкою (якось читала про те, що кольори та орнаменти були своїми у кожному селі, то ж за вишиванкою можна було дізнатися, з якого села родом людина), вовняні кептарі, оздоблені вовняними нитками та шкірою, широкі та яскраві ткані пояси, жіночий поясний незшитий одяг - дві ткані з вовняних ниток запаски, які одягалися ззаду і спереду. Дуже цікава техніка вишивки - це не хрестики, а щось на зразок занизування або килимової техніки (вишивка трохи об"ємна, опукла).
У гуцульському вбранні можно спостерігати багато архаїчних рис - незшитість жіночого поясного одягу, простий крій, відсутність фабричних тканини.