Виставка вишиванок та українського одягу - 2

Чомусь влітку зовсім ліньки писати, хоча вже стільки всього назбиралося щоб показати - і прикрас (нових і старих), і фотографій... Треба цю "чергу" поступово розгрібати :)
Давно обіцяла показати продовження фоторозповіді з виставки вишиванок, тож сьогодні  - чергова порція наших прекрасних вишивок. У попередньому "випуску" були вишиванки із Західної України, Закарпаття та Поділля, а зараз буде Середня Наддніпрянщина, а точніше - Київщина, Чернігівщина і Черкащина. Полтавських вишиванок і одягу було стільки, що їх доведеться показувати окремим блоком, до того ж вибірково.
Одяг цих областей багато в чому подібний і має чимало спільних рис. Як поясний одяг носили ткані плахти (малюнок і колір могли відрізнятися в залежності від регіону) і спідниці з фабричних тканин. Плахта вважається більш давнім видом одягу - це незшитий шматок тканини, який згинали (не навпіл, а так, щоб одні куточки були вище протилежних) і обгортали навколо стану так. що спереду залишався ніби розріз, який прикривали фартухом-запаскою. Спідниці - то вже "модне віяння" з міста, яке поширилося з появою недорогих тканин фабричного виробництва. Спідниці могли бути однотонними з нашитими стрічками або квітчастими. Запаски (фартухи) також варіювалися - були ткані (ошатний варіант - із золотою ниткою) та вишиті. Верхній одяг на сорочку - корсетка (керсетка) - довга безрукавка з тканини.. В залежності від регіону мінялася довжина, колір і крій. Наприклад, однією з особливостей крою була кількість "вусів" - складок, які ззаду йшли від поясу. На голові носила очіпки та квітчасті хустки. ПІдперізувалися тканим поясом-крайкою. Популярною прикрасою були "коралі", за якими можна було визначити добробут родини - коштували вони недешево.
А от у вишиванках було дивовижне розмаїття візерунків і вишивальних технік навіть в межах однієї області. Найпопулярнішими кольорами у вишивці Київщини, Чернігівщини і Черкащини були червоний, чорний і білий, а також поєднання червоного і чорного. Орнаменти - як старовинні геометричні, так і більш нові - округлі рослинні, і зовсім модні - "брокарівські": стилізовані рослинні (дуже часто - з трояндами, виноградом), які вишивальниці перемальовували з листівок і журналів. Саме "брокарівські" орнаменти вишивали хрестиком, інші орнаменти вишивали занизуванням, настилуванням, мережкою, виколюванням і багатьма іншими способами.

Київщина

Типовий "брокарівський" орнамент у поєднанні зі складною мережкою

Чернігівщина

Дуже рідкісний екземпляр одягу - сукня-сарафан, одягнена на вишиванку. Зовсім нетиповий одяг, який, можливо, є або впливом міської моди або прикордоння (прийшов з Білорусі або Росії)

 Черкащина

Ветер морских странствий

Ярко-голубой кулон напоминает о свежем бризе, морских прогулках и ослепительном летнем небе. Асимметричный рисунок - словно облачка, растрепанные морским ветром и солнечные блики на резвых волнах...
Кулон был сделан на заказ, причем такой вид заказа можно назвать наиболее подходящим... для меня. Это когда мне говорят: "сделай что-то для меня так, как ты видишь". Вот я и увидела :) Заказ делался для девушки - любительницы путешествий и моря, подвижной и меняющейся в своих пристрастиях, к тому же представительницы "воздушного" знака зодиака.

В центре кулона - крупный кабошон голубого халцедона. Кулон вышит чешским и японским бисером разного размера и стеклярусом. Бусы состоят из чешских стеклянных бусин и фрагментов плетеного американского жгута. 

Весенние прогулки в ботсаду - 2

Совсем забыла, что не показала вторую часть цветочных прекрасностей из майского
ботсада. Исправляюсь и показываю :)

Сияющие на ослепительном солнце огромные декоративные маки

Солнечное кружево

Давно я не показывала браслетиков, а их у меня накопилось некоторое количество :) Вот один из них - яркий, блестящий и крупный. Но в то же время он выглядит воздушным благодаря своей ажурности, он - словно кружево из солнечных лучиков, резвящихся среди ветвей деревьев...
Браслет достаточно легкий, средней жесткости. Сплетен из японского бисера золотисто-бронзовых оттенков и чешского бисера супердуо - продолговатых бусинок с двумя отверстиями, дополнен крупными хрустальными биконусами и стеклянными жемчужинками. Застежка - карабин, размер регулируется благодаря удлиняющей цепочке.

Наведаюсь с браслетом в Рукодельное кафе

Весенние прогулки в ботсаду

В мае у большинства киевлян есть традиция - идти в новый ботанический сад "на сирень" (а заодно "на магнолии"). Ведь благоухающие цветущие рощи с цветами нежных оттенков и тонкого аромата воспринимаются не иначе как весенний праздник для души.
В этом году мы с мужем сирень пропустили - очень некстати разболелись на майские праздники, и в ботсад попали ближе к концу месяца, когда сирень полностью отцвела, не говоря уже о магнолиях и тюльпанах. Но мы не пожалели, так как увидели восхитительные цветы, которые многие годы оставались "за кадром" - ведь после сирени в посещениях ботсада обычно делалась пауза. А оказалось, что в ботсаду есть ирисы, маки, пионы и рододендроны ошеломляющей красоты! На радостях нафотографировала столько, что только сейчас смогла выбрать хоть что-то, чтобы показать. И начну с ирисов, к которым у меня слабость. Очень люблю эту удивительную форму цветка - плавную, струящуюся (сразу стиль модерн вспоминается), разнообразие оттенков и их сочетаний, нежный аромат, который отличается в зависимости от окраски цветка... А дальше лучше смотреть, чем читать :)  Внимание - много фотографий! Ведь надо показать хоть часть этого пиршества цвета :) Художники, кстати, его оценили - они писали свои картины прямо между двух ирисовых полян. Там росли самые крупные цветы (стебли - чуть меньше метра). Другие виды - более мелкие садовые, "дикие" и "водоемные" были рассеяны по всему ботсаду. Но их (а также маки и пионы) я покажу в следующий раз, чтобы не случилось ирисовой передозировки :)

Виставка вишиванок та українського одягу

Довго  я збиралася поділитися враженнями та фотографіями з проекту "Вікна" (який проходив у Мистецькому Арсеналі), де було представлено чимало старовинного українського одягу та вишиванок. Виставка проходила - страшно сказати - ще у березні. Але я, наклацавши купу фотографій, ніяк не могла вибрати найцікавіше-найгарніше (бо все гарне!) щоб показати. А потім зарилася у книжки з історії одягу та свої скромні праці (колись цікавилася походженням українського одягу, вишивок і орнаментів) - щоб освіжити в пам"яті назви і терміни. Та от наприкінці травня схаменулася, що вже досить тягнути когось там за хвіст (бо я ж не дисертацію збираюсь писати), а час вже опублікувати хоча б частину цього вишиванкового скарбу.
Так от, трохи про саму виставку. На ній були представлені великі фотографії вікон будинків з різних селищ України (звідси і назва проекту) та український народний одяг кінця ХІХ - початку ХХ століття (з музейних збірок), крім того, відбулася велика культурна програма - лекції з історії, виступи фольклорних колективів.
Одягу було дуже багато - десь близько ста повністю укомплектованих костюмів. Якщо дивитися кількісно по регіонах, то більша частина одягу - з Полтавщини і Середньої Наддніпрянщини, трохи - із Західної України (Поділля, Гуцульщина, Буковина, Закарпаття), зовсім не було Волині, Полісся, Півдня та Слобожанщини. Розпочати фотозвіт вирішила із західноукраїнського одягу (бо його було менше, тож можна вивісити все, а от наддніпрянський одяг доведеться показувати вибірково). Вибачаюся за якість фото - довелося фотографувати як є, з людьми у кадрі, бо інакше мені довелося б там ночувати :) До того ж, мабуть на радощах від такої краси, забула сфотографувати таблички, де вказувався регіон походження одягу, тому орієнтуюся на свою пам"ять (трохи діряву нині) та ті особливості одягу, за якими можна впізнати їхнє походження. До фото додається трохи моїх коментарів "телеграфним текстом" :)

Ось така парочка з Гуцульщини (гірські райони Івано-Франківської та Чернівецької областей). Характерні деталі елемени одягу - сорочки з рясною різнокольоровою вишивкою (якось читала про те, що кольори та орнаменти були своїми у кожному селі, то ж за вишиванкою можна було дізнатися, з якого села родом людина), вовняні кептарі, оздоблені вовняними нитками та шкірою, широкі та яскраві ткані пояси, жіночий поясний незшитий одяг - дві ткані з вовняних ниток запаски, які одягалися ззаду і спереду. Дуже цікава техніка вишивки - це не хрестики, а щось на зразок занизування або килимової техніки (вишивка трохи об"ємна, опукла).
У гуцульському вбранні можно спостерігати багато архаїчних рис - незшитість жіночого поясного одягу, простий крій, відсутність фабричних тканини.

Агатовые "Солнышки"

У нас внезапно наступило лето - очень жаркое и ослепительно солнечное. И наверное по ассоциации я вспомнила про серьги, которые здесь еще не показывала. Оранжево-желтые "Солнышки" из агата и с маленькими "лучиками" - яркие и, несмотря на симметричность, озорные. Когда-то я купила несколько кабошонов желто-оранжевых агатов с красивым рисунком для большого осеннего колье. Камушки использовались не все - осталась парочка, из которой я решила сделать серьги - хоть и рисунок на камнях совсем разный, но мне такая разность серьг даже нравится. Делала их в холодный сезон, когда очень хотелось тепла, солнечного света и яркости вокруг :)

Агаты обшила японским бисером Toho, для лучиков использовала тоже японские капельки-магатаму. На изнанке - кожа, швензы - под бронзу.

Серьги среднего размера, не тяжелые.

Иду вместе с серьгами в Рукодельное кафе